Клас: 3

Тема: «СВЯТО 7 ЧУДЕС УКРАЇНИ»

Мета:Ознайомити дітей з історією виникнення чудес України,з  легендами,віршами та піснями,пов’язаними з нашою державою;розвивати творчі здібності молодших школярів;виховувати любов до батьківщини,повагу до пам’яток свого народу.

                                                Хід свята

І Організаційний момент

Ведуча 1:Доброго дня,шановні гості!

Ведуча 2: Вітаємо вас!

Разом ведучі:Раді вас вітати на ток-шоу «Принцип доміно»Ми ведучі-Мері та Дар я.

Ведуча 1: Щоб дізнатися,тему нашого ток – шоу,давайте переглянемо терміновий випуск новин. Увага на екран.

(Відеоролік з випуску новин)

 Ведуча 2:Велика і прекрасна наша Батьківщина . Це - безмежні  колосисті поля, повноводні ріки, мальовничі села та великі міста. І сьогодні ми з вами здійснимо віртуальну подорож і відвідаємо сім історико-культурних пам’яток нашої держави, які за підсумками Всеукраїнської акції Сім чудес України заслужили на почесне звання Чудо України. Ведуча 1Чудо –це щось надзвичайно прекрасне. І в нашій країні є багато таких але виділяють лише сім.

Ведуча 2: Акція «7 чудес України» має на меті пізнати Україну з її неповторними краєвидами та цікавою історією, а також привернути увагу громадян до найбільш популярних пам’яток історії та культури України.

ВЕДУЧИЙ 1 :знайомтесь Перше чудо України Кам янець Подільський.Історія Кам'янця-Подільського нараховує більше 700 років. Кожен камінчик бруківки, що збереглась тут з незапам'ятних часів, має свою унікальну історію, овіяну сотнями легенд. За кількістю пам'яток Кам'янець поступається лише Києву та Львову.

Ведучий 2:    Ви все ще сумніваєтесь, чи варто про це дізнатись? Варто – так вирішило журі конкурсу «7 чудес України» і самі українці, коли віддали за Кам'янець-Подільський більшість своїх голосів під час всенародного голосування!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історик:  Коли великий литовський князь Ольгерд та його племінники, брати Коріатовичі, перемогли трьох татарських ханів і визволили наш край, повернувся Ольгерд у свою столицю, а 4 племінники вирішили залишитися на цих землях. Край зачарував їх своєю красою: у диких лісах багато було дичини, джерела манили чистою водою, річки були повні риби.

Поїхали якось брати полювати на оленів. Але відстав старший брат Олександр, щоб коня напоїти, і заблукав… Глянь – із-за куща на пагорб вибіг олень. Роги його золотились у відблисках сонця, а копита були срібні.

 Князь:    «От вполювати б мені того оленя, тоді б слава про мене линула, як           про неперевершеного мисливця».

Історик:  І  вирішив князь вполювати того оленя. Але біг той олень так, що здавалось, ніби манить князя за собою. Ось олень знов поруч. Здавалось, що стріла влучила, але ні – застрягла у пенькові. А олень зник. Зажурився князь, подумав:                                                                                          

Князь:   «Будуть з мене тепер сміятися, що нічого не вполював, ще й заблукав».

Історик:  Але дивиться – олень поряд із ним і каже до нього людським голосом:                                                                                                   

Олень:  «Йди за мною, я виведу тебе з лісу. Я доведу тебе до місця, що дасть тобі славу і буде тобі, як дім рідний. Я покажу тобі острів чудовий, який посеред підківок щастя. Там давно ворогами місто зруйноване, засипані землею його мури, місто в руїнах спочиває, а ти його відродиш разом з братами і будеш мати славу на всі часи. Ти і брати твої будуть там князювати, багате буде місто і вільні люди. А щасливі будуть люди, якщо між собою не будуть сваритися. А про те, що не зміг вбити ти мене, золоторогого і срібно-копитного, не жалкуй, бо я не олень, я мрія твоя про  князівство».

Історик: І повів олень князя до того острова, і показав туди таємну дорогу, і залишив князя, який, на полюванні втомившись, заснув міцно. А коли прикинувся, то одразу поїхав кликати братів подивитися на острів. І сподобалось його братам це місце також, бо скелями захищений острів. Наказали Коріатовичі своїм воїнам вирубати ліс. Почали будувати перші кам’яні житла на острові, а там, де і зараз знаходиться фортеця, у князів був замок, що захищав вхід у місто. І написали Коріатовичі грамоту «на замку», в якій надали право тим, хто захоче в цьому місті жити, 20 років податі не платити і самоврядувати, тобто самим своїм общинним життям керувати.

КНЯЗЬ:І скоро багато різного люду роботящого – майстрів і купців – у місто переселилося. А назвали місто князі Кам’янцем тому, що з каменя місцевого (вапняку) будувався, а річку навколо Кам’янця назвали – Смотрич, від слова «смотреть», тому що чиста така була у річці вода, що як зі скелі вперше брати подивились вниз – то навіть крізь воду все, до камінців на дні проглядалось. Було навіть видно, як риба у річці пливе.

ОЛЕНЬ:А пам’ять про оленя золоторогого – це золоті купола храмів, якими так славився Кам’янець. Будували храм, щоб не тільки скелі, а й Бог кам’янчан захищав!

ІСТОРИК: Невід'ємною частиною Старого міста, його перлиною, є Стара фортеця, яка стала візитною карткою Кам'янця-Подільського, його символом.
Історія заснування фортеці починається в XII столітті. 
Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II.

ОЛЕНЬ: Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув'язнений Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев'яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.

ВЕДУЧИЙ 1: Ось ми з вами познайомились з першим чудом України Кам янцем Подільським.
ВЕДУЧИЙ 2:Прислухайся,яка приємна лунає музика…

ВЕДУЧИЙ 1:Так така музика раніше лунала на балах та світських вечорах

ВЕДУЧИЙ  2  :А починалося все з романтичного і палкого кохання графа Станіслава Потоцького і чарівної красуні-гречанки Софії де Вітт .На які тільки божевілля йшли чоловіки, щоб здивувати своїх коханих: починали війни і складали сонети , будували повітряні замки і цілком реальні розкішні парки.

Ведучий 1 Саме так двісті років тому зізнався в коханні своїй дружині Софії граф Станіслав Фелікс Потоцький

 (На сцену виходять граф Потоцький,кланяється)

ПОТОЦЬКИЙ: Дозвольте відрекомендуватися,я –граф Станіслав Потоцький,а це Людвіг Метцель інженер,що буде проектувати подарунок на день народження для моєї коханої дружини Софії.

МЕТЦЕЛЬ: Доброго дня графе Потоцький!Викликали?

ПОТОЦЬКИЙ   :Так,викликав. Мені б хотілося зробити незвичайний подарунок для своєї коханої дружини Софії,в місті Умань побудувати незвичайний парк,казково красивий і найбільший в Європі,та назвати в її честь «Соіївським»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТЦЕЛЬ:  Графе!!!На будівництво та планування парку необхідно дуже багато коштів та людей!!!

ПОТОЦЬКИЙ: Я накажу виділити  15 мільйонів польських злотих  для створення парку.

МЕТЦЕЛЬ:   Будуть якісь особливі побажання,графе?

ПОТОЦЬКИЙ:  Мені б хотілося,щоб парк нагадував Грецію – батьківщину Софії,встановіть статуї давньогрецьких богів,зробіть Крітський лабіринт,і підземну річку,щоб Софія могла кататися на човні по річці. Я готовий кинути до ніг коханої весь світ!!!!

МЕТЦЕЛЬ:  Над створенням парку щодня працювало близько 800 уманських кріпаків, які отримували за свою роботу зарплату. Територія парку «Софіївка» була розбита на місці дубового гаю, що пізніше був вирубаний. До цих пір у парку  можна побачити дуб, вік якого перевищує 300 років. У «Софіївці» було зроблено безліч насаджень, в тому числі і рідкісних, екзотичних видів дерев та рослин: вавилонські верби, тюльпанове дерево, платани, пірамідальні тополі, туї та ін. Доглядом за рослинами займався спеціально запрошений із цією метою німецький садівник Олива.

ПОТОЦЬКИЙ: І нарешті 1802 рік,на честь дня народження Софії  ми влаштували бал .На якому я  подарував «Софіївку» своїй улюбленій дружині.(На сцені з являються пари та танцюють вальс)

ВЕДУЧА 1:Так приємно спостерігати,як все починалося.

ВЕДУЧА 2: Тепер нам потрібно відправитись до Києва,та дізнатись,яку наступну пам ятку вибрали наші глядачі.

ВЕДУЧА 1: Зустрічайте в нашій студії відомі сьогоденнішні історики Праведна Катерина та Аллі-Іппа Дарина.Ваші оплески.

ВЕДУЧА 2:Доброго дня,шановні історики,розкажіть будь ласка,яка пам ятка архітектури міста Києва здобула звання «Чудо України»

Історик 1 Доброго: дня,шановні ведучі та глядачі. Одним з чудес України нашими телеглядачами був вибраний Софіївський  cобор.       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              

Історик 2:Софіївський собор був закладений у 1037р. князем Ярославом Мудрим. За легендою, храм був возведений саме на тому місці, де князь отримав перемогу над язичниками печенігами. Це був один з перших на Русі храм, споруджений із каменя.

Історик 2: Більше 10 років будували та прикрашали споруду візантійські і місцеві майстри.Софія Київська стала головним храмом країни-тут Ярослав заснував першу на Русі бібліотеку, тут вівся часопис, Свого часу Києво-Печервська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів.

Історик 2:Софія Київська є особливою  прикрасою  Києва  і в наші дні. З Софією Київською зв'язано багато подій політичного, громадського та культурного життя Древньої Русі.

Ведуча 1: Дякуємо вам за цікаву розповідь та поглиблення в минуле.

ВЕДУЧА 2: Ваші оплески нашим історикам.

Ведуча 2:Ми запрошуємо в нашу студію танцювальний колектив «Смерічка»,який виконає танок « Сіртаки », та  познайомить нас з ще одним чудом України. Ваші оплески…

1 Танцюрист:Доброго дня. Ми не просто так вибрали танок «Сіртаки»,адже цей танок є народним у греків,ви запитаєте при чому тут греки?Ми відповімо,що ознайомимо вас  з Херсонесом Таврійським це  – давньогрецьке місто-держава на південному заході Кримського півострова,поблизу міста Севастополя.

2 Танцюрист:Cлово "херсонес" перекладається з грецької як "півострів". Місто дійсно було розташоване на невеличкому півострові проміж двох бухт. Таври - войовниче плем'я, що заселяло сусідні гористі місцевості, - спричинили народження епітету "Таврійський", тобто, "розташований на території таврів". Це місто-держава мало довге життя - майже дві тисячі років - і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3Танцюрист:Херсонес виник наприкінці 6 ст. до н.е. і проіснував до початку 15 ст. н.е. Протягом двох тисячоліть, за часів розквіту стародавньої Греції, Риму та Візантії, Херсонес був значним центром культури на Кримському півострові. Херсонес  був провідним центром розповсюдження християнства на нашіх  землях.

4 Танцюрист:Місто було огороджене могутніми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді в грецькому та римському світі. До наших днів збереглося багато давніх споруд. Околиці міста були заселені різноманітними племенами, мирними та ворожими, а в середні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці півострова, навколо нього з'являється безліч монастирів а також знамениті печерні міста. В кінці 14 століття навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля.

5 Танцюрист:Лише в 1827 році на цьому місці розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву - "Руська Троя". Територія досліджується археологами уже 170 років. За цей час відкрито більше третини міста. Серед археологічних знахідок є унікальні предмети - присяга громадян Херсонеса, декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тис. експонатів.

6 Танцюрист: Знахідок було так багато, що досить швидко з них склалася вельми цікава експозиція - так виник археологічний музей. В 2012році йому виповнилось 120 років. В 1994 році Указом Президента України був наданий статус національного закладу. У 1996 р. за рішенням ЮНЕСКО Херсонес Таврійський занесено до ста найвидатніших пам'яток світової культури

Ведучий 1: Що це за гомін,аж вуха закладає?

Ведучий 2:Оце так свист!!!

З являються козаки…та виконують пісню:

«ГАЙ   ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ.»

Гай-гай! Гай-гай! Гай зелененький!

За те тебе полюбила, що ти молоденький!

Очерет, осока, чорні брови козака!

За те мати родила, щоб дівчина любила!

А дівчина - горлиця до козака горнеться,

А козак, як орел, як побачив, так і вмер!

1КОЗАК: Козаки — безстрашні люди!

2КОЗАК: Козаки — борці за волю!

3КОЗАК: За народу кращу долю.

4КОЗАК: Козак — це людина чесна і смілива,

5КОЗАК: Найдорожча йому — Батьківщина!

6КОЗАК:  Козак — слабому захисник,

1КОЗАК: Цінити побратимство звик.

2КОЗАК: А жили козаки на– найбільшому островів на Дніпрі,що зветься Хортицею. Хортиця є одним з семи чудес України

3КОЗАК:  Двісті п’ятдесят островів розкинулись на блакитному вічнотекучому рушникові Дніпра, від початку і аж до самого Чорного моря.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 4КОЗАК: Другого такого, величнішого й красивішого, немає, як не шукай.
 Зі святістю ставилися до нього запорожці. Тут (на Хортиці) була колиска славного Війська Низового Запорозького, лицарів віри Христової, істиних синів України, готових будь-якої хвилини вирушити на захист рідної землі, постояти за честь і славу, волю й братство Запорожжя.
5КОЗАК: Існує дуже багато версій походження назви острова, втім більшість дослідників виводять назву від тюрксько-половецького „орт”, „орта”, що означає „середній” (посеред Дніпра). …

6КОЗАК: От ми стоїмо з тобою біля узголов’я Хортиці, перед глибокою гранітовою ущелиною, що веде до Чорної скелі. Це місце називалося у запорожців Січовими воротами. Колись-то тут виставлялася козацька варта. Дозорців, чи то козаків, які виїжджали з Хортиці на інші завдання, попереджали, що знову на Січ вони можуть потрапити тільки через Січові ворота.

 Ворог, не знаючи дозволеної дороги, пробирався на острів іншим шляхом тут же потрапляв у пастку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1КОЗАК: Не де-небудь, а на Хортиці знаходилася перша Запорозька Січ.  А біля Січових воріт, за звичаєм, приймали охочих людей на Січ.
Спромігся, скажімо, якийсь зірвиголова здолати човном пороги. Герой? Що й казати – герой. “Не переступивши поріг, в хату не зайдеш. Не подолавши дніпрових порогів – запорожцем не станеш.”

2КОЗАК: 1965 року острів Хортиця став державним історико-культурним заповідником, в якому передбачено створити музейний комплекс, присвячений історії запорозького козацтва.  
Після люльки найбільше усього запорожці любили музику.

 3КОЗАК:  Сказано: музика без’язика, а людей збирає.

 4КОЗАК: “Козаки гуляють – сили набувають.”

 5КОЗАК:  Запорожці в годину війни були воїнами, а в мирний час – поетами й музикантами.

 6КОЗАК:  Завжди було любо козацькій душі і поспівати, і пограти, і потанцювати – що до туги вдаватися! Бувало, зберуться де-небудь, ось як ми зараз в Музиччиній балці, та як загуляють.

 1КОЗАК: Так часом було весело, що навіть білі хмарини витанцьовували гопака.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пісня….

Ведуча 1:Як же весело жили козаки.

Ведуча 2:Так!!!Але нам потрібно вирушати далі та познайомитись з іншим чудом України,а що це за чудо ви дізнаєтесь від наступних наших гостей.

Ведуча 1:Зустрічайте наших науковців.

Науковець 1:Доброго дня.

Науковець 2:Доброго здоров ячка!

Науковець 1:Дозвольте відрекомендуватися….та…..

Науковець 2:Наші дослідження присвячені Києво-Печерській лаврі – це православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах поблизу Києва.
В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У
дванадцятому столітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Науковець 1:У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом на Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, два кінних заводи.

 Науковець 2Свого часу Києво-Печервська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повести временных лет»), Нікон, Сільвестр. У тринадцятому столітті було складено «Києво-Печерський патерик» - важливе джерело історії Києва.
Науковець 1Києво-Печерська лавра здійснювала широке будівництво ще з одинадцятого століття (Успенський собор, Троїцька церква). Наприкінці дванадцятого століття навколо Києво-Печерської лаври було возведено оборонні стіни .Пізніше було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і баштами.  Споруджено велику лаврську дзвіницю, висота якої - 96метрів.  
Науковець 2У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.
Науковець 1Існує легенда, за якою місце, де тепер тече Дніпро, було морем. Коли Святий Андрій прийшов в Київ і поставив на горі, де тепер стоїть Андріївська церква, хрест, тоді все море пішло вниз. Але частина його залишилась і сховалась під Андріївською горою. Коли пізніше на цьому місці збудували церкву, то під престолом відкрилась криниця. В Андріївській церкві немає дзвонів, так як, за легендою, при першому ж ударі вода прокинулась би і залила б не лише Київ, а й все Лівобережжя.

Ведуча 1:Дякуємо вам шановні науковці,а ми відправляємось далі.

Ведуча 2:І так вирушаємо …

Ведучий  1: До нашої студії запрошуємо учнів 3-Б класу,що писали роботи з теми «Хотинська фортеця».

Ведуча 2:Доброго дня,шановні учні,нам дуже хотілося дізнатися,що ви дізналися про сьоме чудо України?

1 Учень:Доброго дня,ми раді вам представити Державний історико-архітектурний заповід ник "Хотинська фортеця"
(Місто Хотин Чернівецької обл.)
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 Учень: Хотин, що приваблює туристів з усього світу, одне з найдавніших міст України, нещодавно відсвяткував своє 1000-річчя. На початку XI ст. київський князь Володимир Великий створив систему прикордонних фортець на заході й півдні своєї держави, у тому числі Хотин.

 
1 учень;Назва міста, ймовірно, походить від дієслова "хотіти": це місце було завжди бажане для древніх поселенців, вони завжди хотіли жити у цьому красивому і багатому краї
 

2 Учень:Спочатку це була невелика,  дерев'яна фортеця, яка захищала від численних завойовників. Поряд з нею і одночасно з нею існувало неукріплене селище. Його укріплення охороняли важливу переправу на Дністрі і стримували грабіжницькі напади степових кочівників.
1 Учень: Впродовж століть Хотин переходив з рук в руки, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, неодноразово місто визволяли запорозькі козаки. У вересні - на початку жовтня 1621 року біля стін Хотинської фортеці проходили події знаменитої Хотинської війни, яка прославила запорозьких козаків і їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного  Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення яничар.
 На обох берегах Дністра, по якому проходив кордон, височіли та протистояли одна одній дві могутні фортеці - хотинська та кам'янець-подільська.
2 Учень: Сьогодні Хотин - одне з найбільших міст Чернівецької області, важливий промисловий, туристичний і культурний центр Буковини.У Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох популярних художніх фільмів: "Гадюка", "Захар Беркут", "Балада про доблесного лицаря Айвенго", "Три мушкетери", "Чорна стріла", "Стара фортеця", "Стріли Робін Гуда".

1 Учень: Беручи до уваги багаті історичні традиції міста, в 2000 році постановою Кабінету Міністрів України був створений Історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця". А у вересні 2002 року древнє місто відзначило свій 1000-літній ювілей.
 

Ведуча 1:У всіх людей одна святиня,
куди не глянь, де не спитай,
рідніша їм своя пустиня,
аніж земний в чужині рай.
Ведуча 2:Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
а нас, людей, без батьківщини.

Ведуча 1:З минулим ми прощаємось і з піснею веселою в сього­дення повертаємось…

Виростала я на Україні,
Виростала, де грона калини
Щовесни під вікном розквітали,
Білим цвітом мене забавляли.
Тут волошки в волосся вплітала,
Тут матусю сльозами прохала,
Щоб сорочку мені вишивала,
Тут я вперше в житті покохала!

Приспів:
Це моя земля! Це моя країна!
Тут моя сім'я! Тут моя родина!
Це ліси, поля, гори й полонини,
Рідна ти моя Україна! | (2)

В нас колосяться жито, пшениця,
І тече тут джерельна водиця,
В нас найкращі у світі дівчата,
Люди щирі, душею багаті.
Приїжджайте до нас в Україну,
Тут завжди зустрічають гостинно,
Пісня лине від хати до хати,
Бо у нас люди вміють співати!